№7 (73)
липень 2010р

Вікторія Карасьова,
шеф-редактор бюлетеню

      Отже, здійснилося! Тепер він є: довгоочікуваний Закон України «Про здійснення державних закупівель» № 2289-VІ. Кожний подумки підраховує сальдо: чи всі мінуси компенсовані плюсами, або залишилися перекоси? Хтось – особливо законотворці – нарешті зітхнуть спокійно. Дехто вважає, що правова реформа закупівель у цілому завершена. Але тільки практика може показати – ми прийшли туди, куди хотіли, або тільки здолали чергову переправу? Те, що вдалося далеко відійти від відправної точки, сумнівів ні в кого не викликає, проте постає нове питання: а в який бік?
      Про молодий закон та проблемах «перехідного періоду» наш номер...

ФОРУМ ЗАКУПІВЕЛЬНИКІВ

Богдан Ільяшов,
АО АК «Соколовський і Партнери»

      Новий закон порівняно з нормами Положення про закупівлю, яким суб’єкти держзакупівель керувалися до прийняття закону, передбачає забезпечення однакових умов вітчизняним та закордонним учасникам у процедурі держзакупівель. Таке впровадження принципу рівності учасників процедури закупівлі – резидентів та нерезидентів – є не обґрунтованим через низку причин...

Семен Іскаєв,
Кримська республіканська установа «Дитяча клінічна лікарня»

      Під час вивчення Закону виникає низка запитань щодо його застосування, а також «випливають» очевидні для фахівця недоліки. Наприклад, уявімо ситуацію, яка є достатньо поширеною на практиці: приблизно з кінця жовтня до середини листопада розпорядникам коштів додатково виділяються кошти на капітальні видатки (закупівля обладнання, авто тощо). Однак, якщо будуть установлені нові строки проведення торгів, такі кошти не будуть використані...

Яна Карцева,
Юридична компанія «Правовий альянс»

      Однозначно суттєвим нововведенням закону є розмежування функцій контролю і регулювання процедури здійснення державних закупівель між АМКУ та Мінекономіки відповідно, а не зосередження цих функцій у руках останнього. Ключовою зміною є удосконалення механізму оскарження державних закупівель. Виконання повноважень щодо оскарження одним органом – дасть змогу значно зменшити зловживання в сфері. З іншого боку, такий стан справ може мати й негативні наслідки для учасників державних закупівель та замовників...

Олена Кардецька,
ТОВ «Інститут розвитку інноваційних технологій у сфері професійної освіти, медичного права, менеджменту та оздоровчого туризму»

      У новому законі зростає рівень відповідальності як членів комітетів із конкурсних торгів, так і посадових осіб органу оскарження, Уповноваженого органу, органів Державного казначейства України відповідно до законів України. Штрафні санкції значно збільшилися й перевищують місячні зарплати фахівців у кілька разів. Це, зрозуміло, стане додатковим стимулом для безумовного виконання положень Закону України «Про здійснення державних закупівель»...

Андрій Тарасов,
Юридична компанія «Тарасов та партнери»

      Вносячи зміни до всіх процесуальних кодексів (ЦПК, ГПК, КАС), закон не сприяє однозначному вирішенню питання: до якої ж саме підвідомчості (цивільної, господарської чи адміністративної) слід зарахувати відповідну категорію справ? Проте загалом новий Закон України «Про здійснення державних закупівель» містить більше позитивних, ніж негативних положень...

Марина Машковська,
Асоціація «Підприємців та промисловців – постачальників
товарів, робіт та послуг для державних потреб»

      Визначення терміна «учасник процедури закупівлі» дасть змогу захистити права учасників процедури закупівлі до закінчення терміну подання пропозицій конкурсних торгів та їх розкриття. А от той факт, що орган оскарження має право зупинити процедуру закупівлі в результаті надходження скарги, може призвести до маніпулювання процедурами закупівель із боку органу оскарження...

Андрій Павловський,
Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі

      Дивує кількість осіб, уповноважених розглядати скарги щодо державних закупівель. За законом це колегія в складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Залишається лише здогадуватися, яким чином структура в складі трьох осіб зможе оперативно переглядати усі скарги, що надходитимуть на адресу органу оскарження. Досить невизначеним є й кінцевий термін розгляду колегією таких скарг...

Наталя Дроздова,
Регіональна торгово-промислова палата Миколаївської області

      Вважаю, що закон загалом забезпечує більш конкретну політику документообігу. Державні закупівлі повинні стати прозорішими, але водночас умови роботи операторів, які будуть приймати звітну інформацію для офіційного оприлюднення, мають бути комфортними та враховувати інтереси замовників незалежно від міста їх розташування…

Богдан Мороз,
Севастопольська торгово-промислова палата

      Позитив нового Закону в тому, що нарешті законодавець визначив правила, за якими будуть здійснювати закупівлі за державний кошт. Негатив у тому, що при точному дотриманні цих правил не всі розпорядники державних коштів зможуть використати за призначенням отримані гроші. Отже, очікувати ефективного використання наданих державою коштів не приходиться. Через вимушено неефективний менеджмент підлеглих у вищого керівництва можуть виникнути сумніви у менеджерських здібностях керівників-розпорядників, у правоохоронців – підстави для порушення справи про адміністративне правопорушення…

Яна Щигурова,
Асоціація інженерів-консультантів України

      Після детального вивчення положень залишається стійке враження, що в Законі присутня спроба погодити старий «совковий» механізм господарського управління, анархічний підхід перших років незалежності й ледве помітно, майже натяком, вкрапити сучасні ефективні норми й правила стратегічного управління всім циклом закупівель. Важливо не тільки запобігти корупції й змовам під час здійснення державних закупівель, а ще й унеможливити безграмотне планування, слабке управління всім закупівельним циклом (відсутність управління контрактами, інвестиційними проектами, програмами тощо), які призводять до величезних збитків у масштабі всієї країни...